Результати дослідження психічного стану українців під час війни проти росії. 2022 рік

У травні 2022 року наша компанія презентувала на спільному круглому столі НПА (Національна психологічна асоціація) та Proinsight Lab повний звіт з результатами дослідження «Зріз психічного стану українців під час війни проти росії». Таке дослідження було презентовано в рамках круглосо столу ІСПП (Інститут  Це дослідження було проведено дослідницькою агенцією Proinsight Lab за сприяння Національної Психологічної Асоціації. Дослідження було проведене протягом березня-травня 2022 року.

Метою дослідження було визначити особливості реагування українців на стресові ситуації та події, що загрожують життю. Також в межах дослідження вивчались особливості психологічного стану психотерапевтів та ефективність надання кризової психологічної допомоги.

Дослідження складалось із 2 етапів:

- кількісний – збір даних проводився завдяки консультуючим психотерапевтам, через заповнення ними анкети після консультації з клієнтами. Було зібрано 128 анкет

- якісний – експертні інтерв’ю із консультуючими психотерапевтами. Було проведено 20 експертних інтерв’ю

Отже, основні результати наступні

За кризовою психологічною допомогою звертаються переважно (90%) жінки, а чоловіки звертаються значно рідше (10%). Більшість клієнтів - люди у віці від 18 до 35 років, старші люди звертаються рідше.

·       Переважно клієнти звертаються за допомогою після конкретної події. Отже, хоча війна сама по собі є травмуючою подією, потреба в консультації виникає через конкретну особливу травмуючу обставину – частіше за все це необхідність залишити домівку, смерть близьких людей або загрозу життю – власному чи близьких.

·       Найбільш поширені запити в консультуванні: почуття провини, синдром вцілілого та травма свідка, страх та тривога. Часто звертаються також за допомогою у прийнятті рішення щодо зміни місця перебування, проблемах адаптації в іншій країні та вирішення сімейних або внутрішніх конфліктів, що загострились.

·       У клієнтів найчастіше зустрічаються наступні симптоми: страх, тривога, почуття провини, проблеми зі сном, фізичне виснаження, проблеми з диханням та проблеми із концентрацією уваги. Емоційні симптоми більше виражені, ніж тілесні та когнітивні. Цікаво, що чим далі опитані від бойових дій, тим більше виражені у них емоційні симптоми. Припускаємо, це пов’язано із так званою травмою свідка, яка може виникати при перегляді новин, а також із відчуттям безпорадності через перебування в умовно безпечному місці.

·       Серед емоцій, що переживають клієнти кризових консультацій, переважає тривога, її відчувають дві третини клієнтів. Також часто переживають і такі емоції: почуття провини (синдром вцілілого) та агресія, проте майже половина клієнтів відчувають надію.

·       Серед копінг-стратегій, тобто, способів подолання стресової ситуації, у опитаних переважають конструктивні, так звані, здорові стратегії, а саме: пошук соціальної підтримки (бажання бути у спільноті, розділити з іншими свої переживання), прийняття відповідальності (готовність відповідати за ситуацію, що склалась, та активно діяти, щоб її змінювати) та самоконтроль (регулювання власного стану та контроль власної поведінки).

Далі – детальніше про ментальне здоров’я психотерапевтів.

Про стан психотерапевтів та оцінку ефективності надання допомоги ми розпитали на якісному етапі дослідження, що складався із 20 експертних інтерв’ю із консультуючими психотерапевтами.

Отже, основні результати наступні:

Більшість опитаних психотерапевтів вперше стикнулись із наданням кризової психологічної допомоги під час повномасштабної війни. Ті, хто вже працював в цьому напрямку, отримали досвід переважно працюючи із військовими, їх родинами та ВПО з 2014 року

Більшість фахівців повернулись до консультування через 1-3 тижні від початку війни, проте були й ті, хто не переривали консультування ні на один день

Спеціалісти активно включені у роботу, вважають свій стан стабільним та спокійним, проте більшість пережили емоційне вигорання та демотивовані проблемами із заробітком, оскільки більшість роботи, яку вони виконують відбувається на волонтерських засадах.

Фахівці мають таку ж картину симптоматики стресу, як і клієнти, – переважають емоційні симптоми (емоційні качелі, агресія, лють, дратівливість), також зустрічаються когнітивні – проблеми з концентрацією та пам’яттю, та тілесні – синдром фантомної сирени, проблеми зі сном та харчуванням.

Проте психотерапевти та психологи краще вміють регулювати свій стан та використовують багато способів відновлення власного ресурсу – заняття спортом, дотримання розпорядку дня, спілкування з рідними та друзями, контроль часу перебування у соцмережах та повернення до власних хобі, а також, професійні навички – вправи для відновлення, групи підтримки, особиста психотерапія.

Для того, щоб справлятись із емоційним накалом клієнтів, психотерапевти усвідомлено задіюють захисні механізми – в основному, дистанціювання.

На завершення статті розкажемо про оцінку ефективності та стан системи надання кризової психологічної допомоги під час війни.

Про оцінку ефективності надання допомоги ми розпитали на якісному етапі дослідження, що складався із 20 експертних інтерв’ю із консультуючими психотерапевтами.

Отже, основні результати наступні:

Ставлення спеціалістів до надання кризової допомоги під час війни в цілому позитивне

Система надання кризової психологічної допомоги активно розбудовується, в основному за рахунок окремих ініціатив та волонтерства. Її сильними сторонами є різноманіття організацій та спеціалістів, що надають допомогу, різні формати консультацій. Для спеціалістів великим плюсом стало різноманіття фахового навчання та можливість переняти досвід іноземних фахівців

Ключовими недоліками системи надання психологічної допомоги в умовах війни вважають відсутність системності та координації служб - як на рівні держави, так і на рівнях окремих ініціатив. Онлайн спеціалістів достатньо, тоді як на місцях відчувається нестача психологів та психотерапевтів. Не у всіх службах перевіряють компетентність спеціалістів. До того ж більшість допомоги надається повністю на волонтерських засадах, що призвело до швидкого вигорання спеціалістів

Для підвищення ефективності надання кризової допомоги система повинна бути реорганізована та систематизована. Спеціалісти виділили 2 основних напрямки змін – професійний та законодавчо-організаційний.

Професійний напрямок передбачає створення реєстру сертифікованих фахівців, організацію сертифікованого навчання, розробку протоколів надання кризової психологічної допомоги та регуляції діяльності спеціалістів і т.д.

Законодавчо-організаційний напрямок включає в себе створення законодавчого підґрунтя сертифікації фахівців, а також, організації служби надання кризової психологічної допомоги в цілому, створення фонду для фінансування роботи спеціалістів, створення алгоритму звернення до спеціалістів, визначення ланок надання кризової допомоги та груп людей, для яких кризова психологічна допомога є необхідною і т.д. Детальніше про кожний із напрямків читайте у звіті.

Ми дуже раді, що наші партнери по цьому дослідженню – НПА, врахували вище наведені рекомендації та запустили лінію психологічної допомоги.

Авторки статті: Світлана Больман, Ольга Овчар

Авторка ілюстрації: Oleksandra Maior